каламін

КАЛАМІ́Н, у, ч.

Щільний дрібнозернистий мінерал із класу силікатів, з якого добувають цинк; галмей.

При нагріванні кристали каламіну виявляють піроелектричні властивості (з наук. літ.);

Каламін використовується як руда для видобування цинку (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. каламін — Каламин — calamine — Kieselzinkerz, Kieselgalmei, gemeiner Galmei – мінерал, основний водний силікат цинку острівної будови. Формула: Zn4[(OH)2Si2 O7]•H2O. Кристали таблитчасті, призматичні.  Гірничий енциклопедичний словник
2. каламін — -у, ч. Мінерал класу острівних силікатів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. каламін — каламі́н (лат. calamina, від грец. καδμεία – цинкова руда) мінерал класу силікатів, безбарвний або сіруватого, жовтого та інших кольорів. Руда цинку.  Словник іншомовних слів Мельничука