каламін
КАЛАМІ́Н, у, ч.
Щільний дрібнозернистий мінерал із класу силікатів, з якого добувають цинк; галмей.
При нагріванні кристали каламіну виявляють піроелектричні властивості (з наук. літ.);
Каламін використовується як руда для видобування цинку (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- каламін — Каламин — calamine — Kieselzinkerz, Kieselgalmei, gemeiner Galmei – мінерал, основний водний силікат цинку острівної будови. Формула: Zn4[(OH)2Si2 O7]•H2O. Кристали таблитчасті, призматичні. Гірничий енциклопедичний словник
- каламін — -у, ч. Мінерал класу острівних силікатів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- каламін — каламі́н (лат. calamina, від грец. καδμεία – цинкова руда) мінерал класу силікатів, безбарвний або сіруватого, жовтого та інших кольорів. Руда цинку. Словник іншомовних слів Мельничука