каламін

Каламин — calamine — Kieselzinkerz, Kieselgalmei, gemeiner Galmei – мінерал, основний водний силікат цинку острівної будови. Формула: Zn4[(OH)2Si2 O7]•H2O. Кристали таблитчасті, призматичні. Утворюють соско- і гроноподібні скалактити, рідше – суцільні та зернисті аґреґати. Густина 3,45. Тв. 4,5-5. Кристали безбарвні. Щільні маси білого, сірого, жовтого, бурого та зеленого і голубого кольору. При нагріванні верхній і нижній кінці кристалу заряджаються різнойменними електричними зарядами. Типовий мінерал зони окиснення свинцево-цинкових родовищ. Див. геміморфіт.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каламін — -у, ч. Мінерал класу острівних силікатів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. каламін — КАЛАМІ́Н, у, ч. Щільний дрібнозернистий мінерал із класу силікатів, з якого добувають цинк; галмей. При нагріванні кристали каламіну виявляють піроелектричні властивості (з наук. літ.); Каламін використовується як руда для видобування цинку (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. каламін — каламі́н (лат. calamina, від грец. καδμεία – цинкова руда) мінерал класу силікатів, безбарвний або сіруватого, жовтого та інших кольорів. Руда цинку. Словник іншомовних слів Мельничука