каламін

каламі́н

(лат. calamina, від грец. καδμεία – цинкова руда)

мінерал класу силікатів, безбарвний або сіруватого, жовтого та інших кольорів. Руда цинку.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каламін — Каламин — calamine — Kieselzinkerz, Kieselgalmei, gemeiner Galmei – мінерал, основний водний силікат цинку острівної будови. Формула: Zn4[(OH)2Si2 O7]•H2O. Кристали таблитчасті, призматичні. Гірничий енциклопедичний словник
  2. каламін — -у, ч. Мінерал класу острівних силікатів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. каламін — КАЛАМІ́Н, у, ч. Щільний дрібнозернистий мінерал із класу силікатів, з якого добувають цинк; галмей. При нагріванні кристали каламіну виявляють піроелектричні властивості (з наук. літ.); Каламін використовується як руда для видобування цинку (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах