каламбур

Значення в інших словниках

1. каламбур — каламбу́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. каламбур — ( фр. cаlembour — гpа  слiв) стилiстичний пpийом зближення piзних за значенням слiв, iнодi схожих за звучанням, який ствоpює комiчний ефект: А хай їй гpець, тiй Гpецiї!; Все квапимось iз нiколи в ніколи; Мiсто, пpемiсто, пpамiсто моє! (Л. Костенко). Словник стилістичних термінів
3. каламбур — -у, ч. Дотеп, в основі якого лежить використання різних значень якогось одного слова або кількох різних слів, схожих звучанням; гра слів. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. каламбур — • каламбур (франц. calembour — гра слів) - переважно комічне переосмислення слів і виразів на основі їх багатозначності (омонімії, антонімії, синонімії) або співзвучності. Напр. Українська літературна енциклопедія
5. каламбур — КАЛАМБУ́Р, у, ч. Дотеп, в основі якого лежить використання різних значень якогось одного слова або кількох різних слів, схожих звучанням; гра слів. [Любов:] Невже ви думаєте, що можна остерегти кого-небудь жартиками та каламбурами? (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах