каламбур
каламбу́р
• каламбур
(франц. calembour — гра слів)
- переважно комічне переосмислення слів і виразів на основі їх багатозначності (омонімії, антонімії, синонімії) або співзвучності. Напр.:
Цей критик розсмішив мене -
І то ж бува в житті курйозне:
Писав серйозно про смішне,
А вийшло смішно про серйозне.
(Д. Білоус. Серйозно про смішне).
Або: "Що вони роблять, коли нічого не роблять?" (Ю. Івакін); "Здибались два рибалки. — Що ти зловив? — Щупака. — А я видру. — А, ти мене видреш, то я кину, — та й кинув щупака у воду" (нар. творчість). Хоча й меншою мірою, К. вживається також у творах траг. змісту. Напр., у вірші "Ван Гог" Л. Костенко: Він божевільний, кажуть. Божевільний!
Що ж, може бути. Він — це значить я.
Боже — вільний...
Боже, я — вільний!
На добраніч, Свободо моя!
Г. К. Сидоренко.
Значення в інших словниках
- каламбур — каламбу́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- каламбур — ( фр. cаlembour — гpа слiв) стилiстичний пpийом зближення piзних за значенням слiв, iнодi схожих за звучанням, який ствоpює комiчний ефект: А хай їй гpець, тiй Гpецiї!; Все квапимось iз нiколи в ніколи; Мiсто, пpемiсто, пpамiсто моє! (Л. Костенко). Словник стилістичних термінів
- каламбур — -у, ч. Дотеп, в основі якого лежить використання різних значень якогось одного слова або кількох різних слів, схожих звучанням; гра слів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- каламбур — каламбу́р (франц. calembour – гра слів) дотепна гра слів, побудована переважно на гумористично-пародійному використанні різних значень того самого слова. Словник іншомовних слів Мельничука
- каламбур — КАЛАМБУ́Р, у, ч. Дотеп, в основі якого лежить використання різних значень якогось одного слова або кількох різних слів, схожих звучанням; гра слів. [Любов:] Невже ви думаєте, що можна остерегти кого-небудь жартиками та каламбурами? (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах