каламбур
КАЛАМБУ́Р, у, ч. Дотеп, в основі якого лежить використання різних значень якогось одного слова або кількох різних слів, схожих звучанням; гра слів.
[Любов:] Невже ви думаєте, що можна остерегти кого-небудь жартиками та каламбурами? (Л. Укр., II, 1951, 75);
— Ох, і колючий же ви, пане! Як їжак! Але дозвольте вам на ваш каламбур відповісти теж каламбуром (Кол., Терен.., 1959, 354).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- каламбур — каламбу́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- каламбур — ( фр. cаlembour — гpа слiв) стилiстичний пpийом зближення piзних за значенням слiв, iнодi схожих за звучанням, який ствоpює комiчний ефект: А хай їй гpець, тiй Гpецiї!; Все квапимось iз нiколи в ніколи; Мiсто, пpемiсто, пpамiсто моє! (Л. Костенко). Словник стилістичних термінів
- каламбур — -у, ч. Дотеп, в основі якого лежить використання різних значень якогось одного слова або кількох різних слів, схожих звучанням; гра слів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- каламбур — • каламбур (франц. calembour — гра слів) - переважно комічне переосмислення слів і виразів на основі їх багатозначності (омонімії, антонімії, синонімії) або співзвучності. Напр. Українська літературна енциклопедія
- каламбур — каламбу́р (франц. calembour – гра слів) дотепна гра слів, побудована переважно на гумористично-пародійному використанні різних значень того самого слова. Словник іншомовних слів Мельничука