камерно
КА́МЕРНО.
Присл. до ка́мерний².
Мелодія звучала камерно, наче її грав не оркестр, а виспівували віолончель або скрипка (із журн.);
– Намагаюся писати досить камерно: чи стосується це якоїсь чергової подорожі, чи це рефлексії на тему прочитання книжок, – зазначив Ришард Капусцінський в інтерв'ю (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)