Словник української мови у 20 томах

камлати

КАМЛА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., етн.

Здійснювати ритуал камлання; шаманити.

Шаман камлає лише в спеціальному атрибутизовано-символізованому костюмі, знімає порчу через посередництво сакральних предметів, жестів, звуків тощо (з наук. літ.);

Підійшов [шаман] до коней і камлав над ними (В. Гжицький).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. камлати — камла́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови