Словник української мови у 20 томах

камлання

КАМЛА́ННЯ, я, с., етн.

Особливий ритуал у шаманів, так зване спілкування з духами під звуки бубна й співи.

Досить поширеним засобом боротьби з недугою в багатьох народів було камлання – один із психотерапевтичних методів впливу на хворого (з наук.-попул. літ.);

В диких селах була вона, де ще відбувається камлання (В. Гжицький);

– Дабиитові зараз потрібна медична допомога, а не ваше біснування. – Біснування?! – верескнув шаман .. – Дабиит .. може бути врятований тільки камланням (М. Сиротюк).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. камлання — камла́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. камлання — -я, с. Ритуал, що приводить у екстатичний стан, який супроводжується співом та ударами в бубен.  Великий тлумачний словник сучасної мови