камлання

камла́ння

-я, с.

Ритуал, що приводить у екстатичний стан, який супроводжується співом та ударами в бубен.

Значення в інших словниках

1. камлання — камла́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. камлання — КАМЛА́ННЯ, я, с., етн. Особливий ритуал у шаманів, так зване спілкування з духами під звуки бубна й співи. Досить поширеним засобом боротьби з недугою в багатьох народів було камлання – один із психотерапевтичних методів впливу на хворого (з наук.-попул.  Словник української мови у 20 томах