камікадзе
КАМІКА́ДЗЕ, невідм., ч.
1. Японський льотчик-смертник, який діяв проти кораблів противника під час Другої світової війни.
При сході сонця висипле на Широку вся рідня, всі друзі майбутнього воїна .. І співають, і спів такий безсмертний, як у тих японських дівчат, що хоровим співом проводжали своїх камікадзе в польоти! (О. Гончар);
Камікадзе означає божественний вітер, згодом так почали називати японських льотчиків-смертників (Л. Костенко);
Камікадзе були частиною груп добровольців-смертників, які набиралися із різних родів військ (з наук.-попул. літ.);
Перша атака камікадзе була проведена 21 жовтня 1944 року проти флагмана австралійського флоту, важкого крейсера “Австралія” (з навч. літ.).
2. перен. Той, хто жертвує собою заради високої мети.
– Може, слід попередити? – Допоможе? – Навряд, – криво посміхнувся Малий. – Знаю я таких камікадзе (А. Кокотюха);
– Ти що це нас продав, га? – Вони тримали мене на мушці! – буркнув Коха, мружачись од світла. – А я вам що, камікадзе? (Л. Кононович);
Слово “камікадзе” ввійшло в ужиток у новому значенні. Газети і радіо заговорили про добровольців, готових пожертвувати життям, спрямовуючи свої літаки і торпеди на кораблі противника (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)