камікадзе

КАМІКА́ДЗЕ, невідм., ч.

1. Японський льотчик-смертник, який діяв проти кораблів противника під час Другої світової війни.

При сході сонця висипле на Широку вся рідня, всі друзі майбутнього воїна .. І співають, і спів такий безсмертний, як у тих японських дівчат, що хоровим співом проводжали своїх камікадзе в польоти! (О. Гончар);

Камікадзе означає божественний вітер, згодом так почали називати японських льотчиків-смертників (Л. Костенко);

Камікадзе були частиною груп добровольців-смертників, які набиралися із різних родів військ (з наук.-попул. літ.);

Перша атака камікадзе була проведена 21 жовтня 1944 року проти флагмана австралійського флоту, важкого крейсера “Австралія” (з навч. літ.).

2. перен. Той, хто жертвує собою заради високої мети.

– Може, слід попередити? – Допоможе? – Навряд, – криво посміхнувся Малий. – Знаю я таких камікадзе (А. Кокотюха);

– Ти що це нас продав, га? – Вони тримали мене на мушці! – буркнув Коха, мружачись од світла. – А я вам що, камікадзе? (Л. Кононович);

Слово “камікадзе” ввійшло в ужиток у новому значенні. Газети і радіо заговорили про добровольців, готових пожертвувати життям, спрямовуючи свої літаки і торпеди на кораблі противника (з газ.).