камінність

КАМІ́ННІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. камі́нний¹.

Позбудься, камене, камінності своєї, горбочком стань потульним для ноги, стань глиною вологою чи глеєм, і вийди, водо, геть за береги (П. Мовчан);

І мати дивиться в його пустинні очі, В камінність уст, в покірність рук тонких (М. Бажан);

Дон Жуан, персонаж драми Лесі Українки “Камінний господар”, під впливом донни Анни якісно перероджується, скочуючись у безодню мертвотної камінності (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me