камінність
КАМІ́ННІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. камі́нний¹.
Позбудься, камене, камінності своєї, горбочком стань потульним для ноги, стань глиною вологою чи глеєм, і вийди, водо, геть за береги (П. Мовчан);
І мати дивиться в його пустинні очі, В камінність уст, в покірність рук тонких (М. Бажан);
Дон Жуан, персонаж драми Лесі Українки “Камінний господар”, під впливом донни Анни якісно перероджується, скочуючись у безодню мертвотної камінності (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me