кантувати
КАНТУВА́ТИ², у́ю, у́єш, недок., що, спец.
Перевертати заготівки, деталі, вироби при обробленні або вантаж при переміщенні.
Та де вже його кантувати тринадцятилітньому хлопчині? Соває ломиком, а злиток не ворушиться (М. Руденко);
Скловироби транспортують залізницею у критих чистих вагонах або контейнерах, на яких ставлять великим шрифтом напис “Верх! Не кантувати! Обережно, крихке!“ (з мови документів).
Словник української мови (СУМ-20)