кантувач

КАНТУВА́Ч, а́, ч.

Механізм для перевертання (кантування) заготівок, деталей, виробів при їх виготовленні, транспортуванні або упаковуванні.

Кантувач застосовують у ковальсько-штампувальних, ливарних та інших цехах, у складах на навантажувально-розвантажувальних роботах і т. ін. (з наук.-попул. літ.);

До найпоширеніших у машинобудуванні належать кантувачі, основною частиною яких є поворотна головка, укріплена на станині (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. кантувач — кантува́ч іменник чоловічого роду пристрій  Орфографічний словник української мови
2. кантувач — -а, ч. Пристрій, яким перевертають заготовки, деталі або вироби навколо похилої осі.  Великий тлумачний словник сучасної мови