капер
КА́ПЕР, а, ч., іст.
1. У флоті до середини XIX ст. – приватне судно, яке з відома свого уряду захоплювало судна противника і нейтральних країн, що перевозили контрабандні товари для країн, які воюють.
Капер впевнено наближався до корабля (із журн.).
2. Власник такого судна.
Бувалий капер;
// Пірат, морський розбійник; корсар.
А тепер треба подумати, звідки пірат, а правильніше – капер Атлантиди адмірал Веслоу дізнається, коли і хто збирається на нього полювати (В. Кожелянко);
З часів буканьєрів і каперів минуло чимало років, однак прагнення до легкої наживи залишається незмінним (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)