капер
КА́ПЕР, а, ч., іст.
1. У флоті до середини XIX ст. – приватне судно, яке з відома свого уряду захоплювало судна противника і нейтральних країн, що перевозили контрабандні товари для країн, які воюють.
Капер впевнено наближався до корабля (із журн.).
2. Власник такого судна.
Бувалий капер;
// Пірат, морський розбійник; корсар.
А тепер треба подумати, звідки пірат, а правильніше – капер Атлантиди адмірал Веслоу дізнається, коли і хто збирається на нього полювати (В. Кожелянко);
З часів буканьєрів і каперів минуло чимало років, однак прагнення до легкої наживи залишається незмінним (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- капер — ка́пер іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- капер — КАПЕР – КАПЕРС Капер, -а. 1. Судно, що діяло проти суден противника – захоплювало торговельні судна ворожої держави. 2. Той, хто захоплював такі судна. Каперс, -а. Рослина, поширена в Середземномор’ї, Індії, Криму та на Кавказі, яку вживають як приправу. Літературне слововживання
- капер — -а, ч. 1》 Особа, що одержала дозвіл уряду на захоплення суден противника; морський розбійник. 2》 Приватне судно, що діяло проти суден противника. Великий тлумачний словник сучасної мови
- капер — ка́пер (голл. kaper) 1. Особа, що одержала дозвіл уряду на захоплення суден противника; морський розбійник. 2. Приватне судно, що діяло проти суден противника. Словник іншомовних слів Мельничука