капер

ка́пер

(голл. kaper)

1. Особа, що одержала дозвіл уряду на захоплення суден противника; морський розбійник.

2. Приватне судно, що діяло проти суден противника.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. капер — ка́пер іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. капер — КАПЕР – КАПЕРС Капер, -а. 1. Судно, що діяло проти суден противника – захоплювало торговельні судна ворожої держави. 2. Той, хто захоплював такі судна. Каперс, -а. Рослина, поширена в Середземномор’ї, Індії, Криму та на Кавказі, яку вживають як приправу. Літературне слововживання
  3. капер — -а, ч. 1》 Особа, що одержала дозвіл уряду на захоплення суден противника; морський розбійник. 2》 Приватне судно, що діяло проти суден противника. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. капер — КА́ПЕР, а, ч., іст. 1. У флоті до середини XIX ст. – приватне судно, яке з відома свого уряду захоплювало судна противника і нейтральних країн, що перевозили контрабандні товари для країн, які воюють. Капер впевнено наближався до корабля (із журн.). Словник української мови у 20 томах