караман

КАРАМА́Н, а, ч.

Віл чорної масті.

Для чумаків віл був спражньою знахідкою. Про те, яку роль ці тварини відігравали у житті мандрівних торговців, а також селян, свідчать їхні численні народні назви: “караман” – чорний віл, “гузок” – миршавенький, з малими рогами, “кислиця” – впертий та ін. (із журн.).