каратист

КАРАТИ́СТ, а, ч.

Спортсмен, який займається карате, а також той, хто володіє прийомами карате.

Капітан у позі каратиста виставив праве плече і тилом долоні рубнув повітря (Є. Пашковський);

Каратист має уникати бійок; лише якщо дійсно немає іншого виходу, треба застосовувати своє вміння (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. каратист — карати́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. каратист — -а, ч. Той, хто займається карате.  Великий тлумачний словник сучасної мови