карбонадо
КАРБОНА́ДО, невідм., с.
Мінерал, різновид алмазу сірого або чорного кольору, який широко застосовують у техніці завдяки високому опору до стирання.
Головні родовища карбонадо зосереджені в Бразилії, а також у Венесуелі, Гані, Уганді, Австралії (з наук.-попул. літ.);
Деякі карбонадо мають вищу порівняно з алмазом твердість (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)