кардіографія
КАРДІОГРА́ФІЯ, ї, ж.
Запис за допомогою кардіографа поштовхів серця для діагностування його стану.
Кардіографія дає можливість оцінити кровопостачання міокарда, провідність і серцевий ритм, зміни розмірів порожнин серця, потовщення серцевого м'яза, виявити порушення електролітного балансу, давність перенесеного інфаркту, токсичне ураження міокарда та ін. (з наук. літ.);
Показаннями до проведення кардіографії є болі, неприємні відчуття в ділянці серця, шиї, спини, живота, грудей, задишка, часті непритомності, набряклість ніг, підвищений тиск, шуми в серці, ревматизм, діабет, інсульт та ін. (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)