карибу

КАРИ́БУ, невідм., ч.

Парнокопитий ссавець з великими гіллястими рогами родини оленевих , який живе у північній частині Євразії і Північної Америки.

Карибу – єдиний представник роду північних оленів (з наук.-попул. літ.);

Карибу звичайно живуть групами близько 100 тварин і проводять зиму у добуванні листя, трави і лишайників під настилом хвойних лісів чи тайги (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. карибу — кари́бу іменник чоловічого роду, істота назва деяких рас північного оленя  Орфографічний словник української мови
2. карибу — незм., ч. Загальна назва кількох видів дикого північного оленя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. карибу — кари́бу (алгонкінське) загальна назва кількох рас дикого північного оленя.  Словник іншомовних слів Мельничука