картузина
КАРТУЗИ́НА, и, ж., розм.
Картуз, перев. старий, зношений.
Проте гнати [гусей] треба. Підтягую шлейки, накидаю сяку-таку картузину, беру дубця і гоню [жену] (М. Олійник).
Словник української мови (СУМ-20)КАРТУЗИ́НА, и, ж., розм.
Картуз, перев. старий, зношений.
Проте гнати [гусей] треба. Підтягую шлейки, накидаю сяку-таку картузину, беру дубця і гоню [жену] (М. Олійник).
Словник української мови (СУМ-20)