картулярії
КАРТУЛЯ́РІЇ, їв, мн. (одн. картуля́рій, ю, ч.), іст.
У Західній Європі в середні віки – збірники копій грамот, перев. стосовно земельних дарувань на користь церкви.
Найбільш відомі картулярії Ордена тамплієрів дають повне уявлення про його заснування та розповсюдження у Західній Європі (з наук. літ.);
Картулярії переважно зберігались у монастирських архівах і здебільшого містили дарчі грамоти (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)