касирка

КАСИ́РКА, и, ж.

Жін. до каси́р.

За віконцем чути було знайомий голос касирки, шелест грошей і стукіт рахівниці (М. Томчаній);

Касирка здивовано глянула на мене, завагалася, потім таки видала квитка і повернула здачу (М. Руденко);

Степан, зсутулившись, вiдходить вiд каси, злодiйкувато озирається, чи, бува, не доганяє його касирка, зникає у натовпi перехожих (В. Яворівський);

Касирка вимкнула свій апарат, стала навшпиньки і перекрила вікно рахівницею (В. Діброва).

Значення в інших словниках

1. касирка — каси́рка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. касирка — -и, рідко. Жін. до касир.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. касирка — Каси́рка, -ки, -ці; -си́рки, -си́рок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. касирка — КАСИ́РКА, и, ж. Жін. до каси́р. За віконцем чути було знайомий голос касирки, шелест грошей і стукіт рахівниці (Томч., Закарп. опов., 1953, 198); Касирка здивовано глянула на мене, завагалася, потім таки видала квитка і повернула здачу (Руд., Вітер.., 1958, 322).  Словник української мови в 11 томах