каскад
КАСКА́Д, у, ч.
1. Природний або штучний водоспад, що спадає уступами, або система таких водоспадів.
З слобід і хуторів нагнали народу тисячами; рівняли дороги, підгачували греблі, у парку прочищали підземні труби задля фонтанів і каскадів (О. Стороженко);
Вода спадала трьома каскадами, з яких середній мав приблизно дві сотні метрів (М. Трублаїні);
Скрізь були дерева, кущі, квіти, дзвеніли струмки, каскади (Л. Смілянський);
У парку знаходився каскад фонтанів, танцмайданчик, кінотеатр, атракціони – всілякі гойдалки з каруселями й чортовим колесом (О. Ірванець);
* У порівн. Дерева дерлися вгору схилами гір все вище й вище, здавалося, ніби з гір зрушила лавина і зеленими каскадами котиться вниз (П. Колесник).
2. перев. чого, перен. Стрімкий, невпинний потік великої кількості, маси чого-небудь.
Грім, котрий ударив о десять кроків від нього, не був би його так перестрашив, як той страшний кашель, що розливався цілим каскадом (І. Франко);
Над головами заревло смертельним каскадом звуків, і десяток мін лягло позаду в розвідників (Іван Ле);
Біля піщаного урвища знявся цілий каскад бризок (В. Собко);
Пiсля каскаду щасливих мiсяцiв, коли енергiя фонтанувала, а iдеї спалахували яскравими феєрверками, наступили буднi (Г. Вдовиченко).
3. Група об'єктів чи споруд, розташованих послідовно у певному порядку.
Вдалинi виднiвся каскад гiр з оповитими туманним серпанком вершинами (О. Авраменко, В. Авраменко);
Львiв розкинувся перед очима каскадом старовинних дахiв, лискучих вiд вечiрнього дощу (Г. Вдовиченко);
Будівництво каскадів водосховищ на ріках, зрошувальних систем спричинило піднімання рівня підґрунтових вод та їх надходження у профіль ґрунту (з навч. літ.).
4. В опереті – швидкий танець у супроводі співу.
На виставі Київського академічного театру оперети присутніх вразив ліричний каскад молодої артистки (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)