каскадний
КАСКА́ДНИЙ, а, е.
1. Який утворює каскад (у 1–3 знач.).
Земле моя, зоре моя, Хвиле дніпрова каскадна! Скільки-то часу сила твоя В море плила безпорадна (А. Турчинська);
Гурт зірок угорі все ще мчав у каскаднім танці, знизу доходило заспокійливе хрумкання й прискання коней, а темрява навкруги густішала, сідаючи просто на вії важкими метеликами снігу (М. Івченко);
Такі функціональні зміни в печінці, як правило, притаманні фізіологічно активним речовинам, що реалізують свою дію через рецептори й каскадне посилення сигналів (з наук. літ.);
У каскадних відстійниках крохмальне молоко стікає трохи нахиленими жолобами (із журн.).
2. заст. Оперетковий; шансонетний.
– Здумайте собі, він мені просто в очі каже, що з мене вийшла б чудова каскадна зірка (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)