каскадний

КАСКА́ДНИЙ, а, е.

1. Який утворює каскад (у 1–3 знач.).

Земле моя, зоре моя, Хвиле дніпрова каскадна! Скільки-то часу сила твоя В море плила безпорадна (А. Турчинська);

Гурт зірок угорі все ще мчав у каскаднім танці, знизу доходило заспокійливе хрумкання й прискання коней, а темрява навкруги густішала, сідаючи просто на вії важкими метеликами снігу (М. Івченко);

Такі функціональні зміни в печінці, як правило, притаманні фізіологічно активним речовинам, що реалізують свою дію через рецептори й каскадне посилення сигналів (з наук. літ.);

У каскадних відстійниках крохмальне молоко стікає трохи нахиленими жолобами (із журн.).

2. заст. Оперетковий; шансонетний.

– Здумайте собі, він мені просто в очі каже, що з мене вийшла б чудова каскадна зірка (Леся Українка).