каскетка

КАСКЕ́ТКА, и, ж.

Вид легкого кашкета.

З-пiд каскетки затяганої, з погнутим козирком червонiють нахльосканi вiтром вуха (О. Гончар);

Щоб порятувати гостей від спеки, польські скаути розносили їм мінеральну воду і каскетки (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каскетка — каске́тка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. каскетка — -и, ж., діал. Кашкет. Великий тлумачний словник сучасної мови