каскетка
КАСКЕ́ТКА, и, ж.
Вид легкого кашкета.
З-пiд каскетки затяганої, з погнутим козирком червонiють нахльосканi вiтром вуха (О. Гончар);
Щоб порятувати гостей від спеки, польські скаути розносили їм мінеральну воду і каскетки (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me