Словник української мови у 20 томах

каструльник

КАСТРУ́ЛЬНИК, а, ч.

1. Майстер, який виготовляє каструлі.

Вироби каструльника за асортиментом не лише різної місткості, а також циліндричної, конічної, сферичної та напівсферичної форм (із журн.).

2. розм. Помічник кухаря або кока (див. кок²).

Мрiялись хлопцевi паруси до неба, пальми ще не вiдкритих архiпелагiв, а мусив каструльником найнятись до збур'ївського дядька-капiтана (О. Гончар);

Микола Трублаїні, скромний кореспондент української газети “Вісті”, поспішив найнятися на пароплав каструльником (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)