каталажка
КАТАЛА́ЖКА, и, ж., заст., розм.
Буцегарня, холодна (див. холо́дний 6).
– Мало того, що на місці до крові побили [об'їзні], ще й у каталажку закинули: викуп дай... (О. Гончар);
Все ж – я на волі! Сам собі господар! А спіймають, то не повісять же, а запакують у ту ж каталажку! (В. Малик);
Звідси потрапив у районну каталажку, де його протримали півтори доби і де він співав пісні з-за ґрат (Ю. Андрухович).
Словник української мови (СУМ-20)