каталожний
КАТАЛО́ЖНИЙ, а, е.
Прикм. до катало́г; каталоговий.
На стіл випало дві каталожні картки з надрукованою на них анотацією (О. Шугай);
Валько розпорядився, щоб комп'ютер заносив в окремий список зорi без каталожних номерiв (О. Авраменко, В. Авраменко);
Основними елементами бібліографії в символах бібліотекарі вважають книгу – як джерело інформації, ключ – як інструмент, що відкриває скарбницю знань, каталожну карту – як традиційний носій інформації, комп'ютер – як новий крок у пошуку інформації (з наук.-попул. літ.);
// Признач. для каталогу.
Чернишов довго сидів в його робочому кабінеті, заваленому паперами, товстими зошитами, картотеками і каталожними ящичками (З. Тулуб);
Стінки каталожної шафи та шухляди знепилюють патрубною або щільовою насадкою пилососа, каталожні картки – круглою щіткою (з мови документів);
// у знач. ім. катало́жна, ної, ж. Приміщення, в якому зберігаються каталоги.
У каталожній за периметром розташовані картотечні шафи (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)