катана

КАТА́НА, и, ж.

Зігнутий меч з однобічним клинком.

За формою клинка катана нагадує шаблю, проте рукоять у неї пряма і довга, що дозволяє використовувати дворучний хват (з навч. літ.);

Катана з'явилася в XV ст. і використовувалася до кінця XIX ст. як традиційна зброя самурая (із журн.).

Значення в інших словниках

1. катана — Довгий, ледь прогнутий, односічний японський меч з надзвичайно твердим і гострим лезом; символ лицарських чеснот: честі, відваги, вірності та опанування над собою.  Універсальний словник-енциклопедія