катання
КАТА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. ката́ти 1, 3 і ката́тися.
Додому привозим з катання морозні щоки і гру вогнів в оці (М. Коцюбинський);
Скільки чудових переживань дали нам ті розваги в наметах у дощові дні й на річці в сонячні – особливо катання човном (М. Трублаїні);
– Вас експлуатують, а ви мовчите! Он у Мотузівці хлопці по двічі крутять [карусель] за одне катання, а ви по чотири... (М. Чабанівський);
Був певний, що за якусь годину карета повернеться, адже такі катання учинялися не раз (Валерій Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)