катання
КАТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. ката́ти 1, 3 і ката́тися.
Додому привозим з катання морозні щоки і гру вогнів в оці (Коцюб., II, 1955, 255);
— Вас експлуатують, а ви мовчите! Он у Мотузівці хлопці по двічі крутять [карусель] за одне катання, а ви по чотири… (Чаб., Катюша, 1960, 10).
Словник української мови (СУМ-11)