катапульта

КАТАПУ́ЛЬТА, и, ж.

1. Старовинний військовий пристрій для кидання важкого каміння, загострених колод під час облоги фортець.

В римському війську застосовувалися різні механічні пристрої. Серед них були метальні знаряддя для кидання у ворога стріл та каміння (катапульти, балісти та інші) (Іст. стар. світу, 1957, 151);

Не помагали нападникам ні пристінні штурмові вежі, ні стінобитні тарани, ні катапульти (Загреб., Диво, 1968, 263).

2. ав. Механізм для старту (виштовхування) літака з палуби авіаносця та інших злітних майданчиків.

Літак злетів з катапульти, і в першу мить колеса його майже черкнулися об асфальт (Собко, Зор. крила, 1950, 134);

// Механізм для викидання людини, тварини, вантажу з літака, ракети, космічного корабля під час аварії тощо.

З швидкісних літаків стрибають тепер з допомогою катапульт (Веч. Київ, 18.I 1957, 4);

Під час падіння ракети на Землю собаки викидались з допомогою катапульти (Наука.., 2, 1960, 16).

Значення в інших словниках

1. катапульта — катапу́льта іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. катапульта — -и, ж. 1》 Старовинний військовий пристрій для кидання важкого каміння, загострених колод під час облоги фортець. 2》 ав. Механізм для старту (виштовхування) літака з палуби авіаносця та інших злітних майданчиків.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. катапульта — Шпурлячка, викидачка, див. метавка, праща  Словник чужослів Павло Штепа
4. катапульта — КАТАПУ́ЛЬТА, и, ж. 1. Старовинний військовий пристрій для кидання важкого каміння, загострених колод під час облоги фортець. Вони довго лежали й прислухались, а воднораз і пильно дивились вперед, де очі їх, що вже давно призвичаїлись до темряви, ..  Словник української мови у 20 томах
5. катапульта — катапу́льта (лат. catapulta, з грец. καταπέλτης) 1. Стародавня військова метальна (камінням, колодами тощо) машина. 2. Пристрій, що надає початкової (стартової) швидкості апаратам які злітають з невеликих майданчиків. 3. Пристрій для автоматичного викидання льотчика з літака в разі аварії.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. катапульта — 1. у стародавньому світі і середньовіччі пристрій для метання снарядів; 2. стартова к., пристрій для скорочення стартового шляху літака, в осн. на авіаносці.  Універсальний словник-енциклопедія