катапульта

1. у стародавньому світі і середньовіччі пристрій для метання снарядів; 2. стартова к., пристрій для скорочення стартового шляху літака, в осн. на авіаносці.

Значення в інших словниках

1. катапульта — катапу́льта іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. катапульта — -и, ж. 1》 Старовинний військовий пристрій для кидання важкого каміння, загострених колод під час облоги фортець. 2》 ав. Механізм для старту (виштовхування) літака з палуби авіаносця та інших злітних майданчиків.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. катапульта — Шпурлячка, викидачка, див. метавка, праща  Словник чужослів Павло Штепа
4. катапульта — КАТАПУ́ЛЬТА, и, ж. 1. Старовинний військовий пристрій для кидання важкого каміння, загострених колод під час облоги фортець. Вони довго лежали й прислухались, а воднораз і пильно дивились вперед, де очі їх, що вже давно призвичаїлись до темряви, ..  Словник української мови у 20 томах
5. катапульта — катапу́льта (лат. catapulta, з грец. καταπέλτης) 1. Стародавня військова метальна (камінням, колодами тощо) машина. 2. Пристрій, що надає початкової (стартової) швидкості апаратам які злітають з невеликих майданчиків. 3. Пристрій для автоматичного викидання льотчика з літака в разі аварії.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. катапульта — КАТАПУ́ЛЬТА, и, ж. 1. Старовинний військовий пристрій для кидання важкого каміння, загострених колод під час облоги фортець. В римському війську застосовувалися різні механічні пристрої.  Словник української мови в 11 томах