катапульта
1. у стародавньому світі і середньовіччі пристрій для метання снарядів; 2. стартова к., пристрій для скорочення стартового шляху літака, в осн. на авіаносці. 
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- катапульта — катапу́льта іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- катапульта — -и, ж. 1》 Старовинний військовий пристрій для кидання важкого каміння, загострених колод під час облоги фортець. 2》 ав. Механізм для старту (виштовхування) літака з палуби авіаносця та інших злітних майданчиків. Великий тлумачний словник сучасної мови
- катапульта — Шпурлячка, викидачка, див. метавка, праща Словник чужослів Павло Штепа
- катапульта — КАТАПУ́ЛЬТА, и, ж. 1. Старовинний військовий пристрій для кидання важкого каміння, загострених колод під час облоги фортець. Вони довго лежали й прислухались, а воднораз і пильно дивились вперед, де очі їх, що вже давно призвичаїлись до темряви, .. Словник української мови у 20 томах
- катапульта — катапу́льта (лат. catapulta, з грец. καταπέλτης) 1. Стародавня військова метальна (камінням, колодами тощо) машина. 2. Пристрій, що надає початкової (стартової) швидкості апаратам які злітають з невеликих майданчиків. 3. Пристрій для автоматичного викидання льотчика з літака в разі аварії. Словник іншомовних слів Мельничука
- катапульта — КАТАПУ́ЛЬТА, и, ж. 1. Старовинний військовий пристрій для кидання важкого каміння, загострених колод під час облоги фортець. В римському війську застосовувалися різні механічні пристрої. Словник української мови в 11 томах