1. Словник іншомовних слів Мельничука

катапульта

катапу́льта

(лат. catapulta, з грец. καταπέλτης)

1. Стародавня військова метальна (камінням, колодами тощо) машина.

2. Пристрій, що надає початкової (стартової) швидкості апаратам які злітають з невеликих майданчиків.

3. Пристрій для автоматичного викидання льотчика з літака в разі аварії.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. катапульта — катапу́льта іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. катапульта — -и, ж. 1》 Старовинний військовий пристрій для кидання важкого каміння, загострених колод під час облоги фортець. 2》 ав. Механізм для старту (виштовхування) літака з палуби авіаносця та інших злітних майданчиків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. катапульта — Шпурлячка, викидачка, див. метавка, праща Словник чужослів Павло Штепа
  4. катапульта — КАТАПУ́ЛЬТА, и, ж. 1. Старовинний військовий пристрій для кидання важкого каміння, загострених колод під час облоги фортець. Вони довго лежали й прислухались, а воднораз і пильно дивились вперед, де очі їх, що вже давно призвичаїлись до темряви, .. Словник української мови у 20 томах
  5. катапульта — 1. у стародавньому світі і середньовіччі пристрій для метання снарядів; 2. стартова к., пристрій для скорочення стартового шляху літака, в осн. на авіаносці. Універсальний словник-енциклопедія
  6. катапульта — КАТАПУ́ЛЬТА, и, ж. 1. Старовинний військовий пристрій для кидання важкого каміння, загострених колод під час облоги фортець. В римському війську застосовувалися різні механічні пристрої. Словник української мови в 11 томах