катапульта
КАТАПУ́ЛЬТА, и, ж.
1. Старовинний військовий пристрій для кидання важкого каміння, загострених колод під час облоги фортець.
Вони довго лежали й прислухались, а воднораз і пильно дивились вперед, де очі їх, що вже давно призвичаїлись до темряви, .. бачили катапульти, що нагадували черепах, самостріли (С. Скляренко);
Ні в кого не лишалося сумнівів, що вони певні: Фессалоніка усе ще в осаді, бо там, як і раніш, яро металось каміння з катапульт, таранились стіни й рискали по околіях комонні роз'їзди (Д. Міщенко);
Не помагали нападникам ні пристінні штурмові вежі, ні стінобитні тарани, ні катапульти (П. Загребельний);
У римському війську застосовувалися різні механічні пристрої. Серед них були метальні знаряддя для кидання у ворога стріл та каміння (катапульти, балісти та інші) (з навч. літ.).
2. ав. Механізм для старту (виштовхування) літака з палуби авіаносця та інших злітних майданчиків.
Електромагнітна катапульта стосується військово-морського флоту і використовується на авіаносцях (з наук. літ.);
Літак злетів з катапульти, і в першу мить колеса його майже черкнулися об асфальт (В. Собко);
// Механізм для викидання людини, тварини, вантажу з літака, ракети, космічного корабля в разі аварії тощо.
Під час падіння ракети на Землю собаки викидалися за допомогою катапульти (з наук.-попул. літ.);
Крізь ілюмінатор я ще раз глянув на товаришів, і тієї ж миті потужна катапульта викинула мій човник у космос (М. Білкун);
Із швидкісних літаків стрибають тепер за допомогою катапульти (з газ.);
* Образно. Ой, доле, доле, що з людьми ти коїш? Цим осокоpам вже по двiстi лiт. Iз катапульти гойдалки такої ж колись я звідси вилетiла в свiт (Л. Костенко).
Значення в інших словниках
- катапульта — катапу́льта іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- катапульта — -и, ж. 1》 Старовинний військовий пристрій для кидання важкого каміння, загострених колод під час облоги фортець. 2》 ав. Механізм для старту (виштовхування) літака з палуби авіаносця та інших злітних майданчиків. Великий тлумачний словник сучасної мови
- катапульта — Шпурлячка, викидачка, див. метавка, праща Словник чужослів Павло Штепа
- катапульта — катапу́льта (лат. catapulta, з грец. καταπέλτης) 1. Стародавня військова метальна (камінням, колодами тощо) машина. 2. Пристрій, що надає початкової (стартової) швидкості апаратам які злітають з невеликих майданчиків. 3. Пристрій для автоматичного викидання льотчика з літака в разі аварії. Словник іншомовних слів Мельничука
- катапульта — 1. у стародавньому світі і середньовіччі пристрій для метання снарядів; 2. стартова к., пристрій для скорочення стартового шляху літака, в осн. на авіаносці. Універсальний словник-енциклопедія
- катапульта — КАТАПУ́ЛЬТА, и, ж. 1. Старовинний військовий пристрій для кидання важкого каміння, загострених колод під час облоги фортець. В римському війську застосовувалися різні механічні пристрої. Словник української мови в 11 томах