катеринщик
КАТЕРИ́НЩИК, а, ч., заст.
Мандрівний музика з катеринкою; шарманщик (у 1 знач.).
Гострохвостий виходить з хати і приводить катеринщика. Катеринка грає й перебиває лайку (І. Нечуй-Левицький);
Катеринщик крутив шарманку, спочатку всередині в ній щось хрипіло і тріскало, потім чулися окремі звуки і нарешті все це зливалося у веселий марш (Л. Первомайський).
Словник української мови (СУМ-20)