католицтво

КАТОЛИ́ЦТВО, а, с.

Те саме, що католици́зм.

Княгиня Раїна, вмираючи, зарікала сина не піддаваться католицтву (О. Стороженко);

– Скажеш панам можновладцям, що віра православна далі не може терпіти, щоб її на католицтво обертали (Іван Ле);

Ізяслав втрачав владу, передану папою Ярополкові, мав прийняти католицтво сам і вся його Русь “за його сприянням” (П. Загребельний);

Від кінця XVI до половини XVIII ст. чи не основне місце в українському письменстві належить пам'яткам так званої полемічної літератури, що відобразила боротьбу православ'я з унією та католицтвом (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. католицтво — католи́цтво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. католицтво — -а, с. Те саме, що католицизм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. католицтво — КАТОЛИЦИ́ЗМ, КАТОЛИ́ЦТВО, ПАПІ́ЗМ, ЛАТИ́НСТВО заст. Він (Рим) боронив тілько інтересів католицизму, тобто своїх власних інтересів (І. Франко); Княгиня Раїна, вмираючи, зарікала сина не піддаваться католицтву (О.  Словник синонімів української мови
4. католицтво — Католи́цтво, -ва, -ву  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. католицтво — КАТОЛИ́ЦТВО, а, с. Те саме, що католици́зм. Княгиня Раїна, вмираючи, зарікала сина не піддаваться католицтву (Стор., І, 1957, 365); Польська шляхта забороняла православним підданим відправляти релігійні обряди, примушувала їх переходити в католицтво або приймати унію (Іст. УРСР, І, 1953, 180).  Словник української мови в 11 томах
6. католицтво — Католицтво, -ва, -е = кателицьтво.  Словник української мови Грінченка