католицтво
КАТОЛИ́ЦТВО, а, с. Те саме, що католици́зм.
Княгиня Раїна, вмираючи, зарікала сина не піддаваться католицтву (Стор., І, 1957, 365);
Польська шляхта забороняла православним підданим відправляти релігійні обряди, примушувала їх переходити в католицтво або приймати унію (Іст. УРСР, І, 1953, 180).
Словник української мови (СУМ-11)