католичення

КАТОЛИ́ЧЕННЯ, я, с.

Дія за знач. католи́чити.

– Люди захищатимуться і від того католичення, як і від потуречення (Іван Ле);

Петро Сагайдачний, як освічена людина, прозорливо усвідомив неможливість насильницького католичення українського народу (з наук. літ.);

Після Люблінської унії 1569 р. слідом за українською шляхтою починається процес полонізації й католичення української інтелігенції – поширюється в її середовищі польська (і латинська) мова, культура (із журн.).

Значення в інших словниках

1. католичення — католи́чення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. католичення — -я, с. Дія за знач. католичити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. католичення — КАТОЛИ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. католи́чити. — Люди захищатимуться і від того католичення, як і від потуречення (Ле, Хмельницький, І, 1957, 65).  Словник української мови в 11 томах