каторжанин

КАТОРЖА́НИН, а, ч.

Те саме, що ка́торжник 1.

Пробираючись поміж натовпом і стиха побрязкуючи кайданами, наперед мовчки вийшло троє каторжан (С. Васильченко);

Безкраїм сибірським трактом повільно посувалася пішим етапом партія каторжан (О. Донченко);

В бібліотеці вчений зібрав тисячі книг, які могли відкрити перед колишнім каторжанином прекрасний світ мрії, науки, великих трагедій і подвигів (О. Бердник);

* Образно. Є вірші – квіти. Вірші – дуби. Є iграшки вiршi. Є рани. Є повелителi i раби. I вiршi є – каторжани (Л. Костенко).

Значення в інших словниках

1. каторжанин — каторжа́нин іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. каторжанин — Колодник, кайданник, сибіряка, як ім. штемпований, іст. галерник; (колишній або збіглий) з. варнак; пор. НЕВІЛЬНИК, В'ЯЗЕНЬ.  Словник синонімів Караванського
3. каторжанин — див. невільник  Словник синонімів Вусика
4. каторжанин — -а, ч. Те саме, що каторжник 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. каторжанин — КА́ТОРЖНИК (людина, яку заслано на каторгу або яка перебуває чи була на каторзі), КАТОРЖА́НИН, ВАРНА́К заст. Роз'їждженим шляхом, під дощем, ішли відшмагані різками каторжники з Верхівні (Н.  Словник синонімів української мови
6. каторжанин — КАТОРЖА́НИН, а, ч. Те саме, що ка́торжник 1. Пробираючись поміж натовпом і стиха побрязкуючи кайданами, наперед мовчки вийшло троє каторжан (Вас., І, 1959, 203); Безкраїм сибірським трактом повільно посувалася пішим етапом партія каторжан (Донч., III, 1956, 40).  Словник української мови в 11 томах