каудекс

КА́УДЕКС, а, ч., біол.

Багаторічний підземний, рідше наземний орган пагонового походження, який разом з головним коренем є місцем відкладання запасних поживних речовин та закладення бруньок відновлення; стеблокорінь.

На відміну від кореневищ каудекс не відмирає у верхній частині, а переходить у багаторічний корінь (з навч. літ.);

У деяких рослин каудекс розростається як куля, в інших – нагадує форму пляшки (із журн.).