каурі
КАУ́РІ¹, невідм., ч.
Черевоногий молюск, поширений у тропічних частинах Тихого та Індійського океанів, з мушель якого виготовляють прикраси.
Жінкам за одежу правила теж сама тільки зелена спідниця, вишита барвистим шовком і оздоблена бісером або дрібними черепашками каурі та підперезана поясом із намиста (П. Скунць);
Стара показала на рибину і простягла в плату на коричневій, зморшкуватій долоні сліпучо-білу мушлю каурі (Ю. Логвин);
На місці археологічних розкопок у Замбії траплялись черепашки каурі (з газ.).
КАУ́РІ², невідм., с.
Хвойне дерево родини араукарієвих, що походить з Північної Африки; цінне своєю деревиною і смолою.
Далі почалися безмежні ліси, що нагадували австралійські, тільки тут росли не евкаліпти, а каурі (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна);
Шишки каурі подібні до ялинкових, але дрібніші (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)