кафтан

КАФТА́Н, а́, ч., заст., діал.

Каптан, жупа́н.

Аж мій миленький іде, Дев'ятеро коней веде, На десятому сам сидить; На десятому вороному, У кафтані голубому (П. Чубинський);

Він здіймив [здійняв] зі себе кафтан і торбу (І. Франко);

Повiвши навколо сухими запаленими очима, Ковальчучка вчепилась руками у вилоги чорного кафтана (Р. Андріяшик).

Значення в інших словниках

1. кафтан — кафта́н іменник чоловічого роду жупан діал.  Орфографічний словник української мови
2. кафтан — -а, ч., заст., діал. Каптан, жупан.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кафтан — моск. чумарка  Словник чужослів Павло Штепа
4. кафтан — Укр. верхній одяг до п'ят, із довгими рукавами, ґудзиками, петлицями для застібки спереду; чоловічий і жіночий одяг, який носили в давнину під кунтушем або черкескою.  Універсальний словник-енциклопедія
5. кафтан — ЖУПА́Н (старовинний верхній чоловічий сукняний одяг), КАПТА́Н, О́ХАБЕНЬ, ЖУПАНИ́НА розм., КАФТА́Н діал., КАФТАНИ́НА діал. Несміливо заглядав у двері високий бородатий рудий купець у довгому жупані (А.  Словник синонімів української мови
6. кафтан — Капта́н і рідше кафта́н, -на́; -тани́, -ні́в кафта́н, див. капта́н  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. кафтан — КАФТА́Н, а́, ч., заст., діал. Каптан, жупан. Аж мій миленький іде, Дев’ятеро коней веде, На десятому сам сидить; На десятому вороному, У кафтані голубому (Чуб., V, 1874, 834); Він здіймив [здійняв] зі себе кафтан і торбу (Фр., V, 1951, 109).  Словник української мови в 11 томах